Соціально-емоційне та етичне навчання 5-А

Вітаю учнів 5-А класу!

Щоб приєднатися до зустрічі в Google Meet, натисніть це посилання: 

https://meet.google.com/wvc-rwcg-vns 

21.01.26. Асинхронно

Повторення:

Пригадайте, що таке заземлення. Оберіть положення тіла, коли почуваєте себе найкраще. Знайдіть предмет, контакт з яким покращує ваш стан.

Тема уроку: Зона стійкості

     Мета цього уроку — познайомити учнівство з концепцією «зони стійкості» (її також можна називати «надійною зоною» або «зоною “все гаразд”»). Для полегшення процесу засвоєння матеріалу скористаємося лялькою та малюнком-схемою.

 Зона стійкості — це стан, коли наш розум і тіло почуваються комфортно. 

     У зоні стійкості ми здатні давати собі раду зі щоденними стресами та бути найкращими версіями самих себе. Стрес здатен посунути нас із зони стійкості в зону збудженості або пригніченості. 

     У зоні збудженості ми почуваємося тривожними, заведе ними, нервовими, сердитими, стресованими. Тіло втрачає збалансованість, нам стає важко зосередитися, засвоювати нову інформацію й приймати зважені рішення. 

    У зоні пригніченості ми почуваємося втомленими, «розрядженими», байдужими до улюблених занять, невмотивованими — і нам так само важко навчатися, вирішувати проблеми чи робити обдуманий вибір.

Д/З: 

1. Записати число, тему уроку

2. Записати, що таке зона стійкості.

3. Прочитайте і запам"ятайте, як ми себе почуваємо у зоні стійкості та у зоні збудження, зоні пригніченості.

14.01.26. Синхрон

Тема уроку:  Виховання життєвої стійкості.  Заземлення.

Мета уроку — познайомитися з навичкою заземлення, яка допомагає повернутися в зону стійкості (зону «все гаразд») і залишатися в ній.

« Заземлення» означає дослухатися до фізичного контакту свого тіла із певним предметом.

 Воно завжди проводиться разом зі зчитуванням ( дослуханням до тілесних самовідчуттів), і ці дві навички є складовими тілесної грамотності людини. 

«РОЗІГРІВ» | 4 хвилини

 • Дістаньмо свої ресурсні набори і по шукаймо в них предмети, які б нам хотілося використати. 

 • Виберіть один зі своїх особистих ресурсів і тримайте його у руках чи поставте перед собою. 

 • Зупиніться на ньому поглядом або заплющте очі й відчуйте його руками.

 • Спробуймо кілька хвилин присвятити винятково нашим предметам. (Зробіть паузу.) 

У процесі спробуйте звертати увагу на тілесні самовідчуття.

 Ви може те відчувати тепло, прохолоду, легкість або важкість, поколювання, особливе дихання — будь-що, головне звернути на це увагу.

 Якщо жодних тілесних самовідчуттів не з’явиться — нічого страшного, просто зафіксуйте собі, що нічого не відчуваєте в тілі. Усе одно продовжуйте сидіти й отримувати задоволення від свого предмета.

Приклад проведення

 • Скористаймося відчуттям дотику, щоб спробувати практику під назвою «заземлення».

 • Зараз ми проведемо невеликий екс перимент: подивимося, чи почуватимемося ми інакше залежно від того, що робитиме тіло. Ви пам’ятаєте, що в кожного й кожної з нас різні нервові системи, тому те, що приємно вам, може видатися неприємним іншим

Оскільки ми зараз сидимо, звернімо увагу на те, що відчуває наше тіло всередині в положенні сидячи. Можете сісти зручніше, якщо потрібно. Так, дослухаймося до свого тіла і його самовідчуттів. (Зробіть паузу.)

 

• Тепер встаньмо. Станьте так, як вам найзручніше.

 • Звернімо увагу на те, які самовідчуття є в нашому тілі тепер, коли ми стоїмо. Зчитайте, що відчуває ваше тіло. (Зробіть паузу.)

 • Хтось хоче поділитися своїми відчуттями? 

• Підніміть руку, хто краще почувається стоячи. А тепер ті, хто краще почувається сидячи. 

 • Цікаво, правда? Зчитування допомагає нам зрозуміти, у якому положенні тіло почувається краще. Для різних людей це будуть різні положення.

 • Те, що ми зараз робимо, називається «заземлення».

 • Ми можемо використовувати цю практику, щоб тіло почувалося захищеним, сильним або щасливим.

 • Усе це тому, що нервова система завжди звертає увагу на положення тіла й те, чого воно торкається. Вона відчуває, у якому тіло зараз положенні, і реагує на нього. У залежності від того, як ми стоїмо чи чого торкаємося, тіло може почуватися краще або гірше. 

 • Тепер, коли ми стали відстежувати самовідчуття, ми можемо зрозуміти, чи зміна положення тіла змінює самовідчуття.

17.12.25.

Намалюйте шкалу термометра від 0 до 10 або 10 просто клітинок.

 Відмітьте свій настрій, де 0 - найгірший, 10 - найкращий

 Синхронно     Тема уроку:                     Вдячність

Запишіть визначення.

Вдячність - це здатність помічати те добре, що для нас роблять інші люди, природа або життя і бажання відповісти на це добром.

(знайдіть вдома чи на вулиці маленький гарний камінець, або якусь дрібну річ, прємну на дотик. Намалюйте ситуацію, коли ви були комусь чи чомусь вдячні.

Нехай цей предмет нагадує вам про вашу вдячність)

• Це — особливий скарб для ваших ресурсних наборів

. • Цей камінчик (кристал) може стати вашим нагадуванням про те, як почу ватися спокійно, безпечно й мирно. Він називається ресурсним каменем, бо нагадуватиме вам про ваш ресурс.

 • Але щоб він став таким, ми мусимо повправлятися у дечому новому.

 • Протягом хвилини подумайте про те, за що ви вдячні.

 • Це може бути один із ваших особистих ресурсів, а може бути щось нове.

 • Можна бути вдячними за дрібні речі, як-от чиюсь усмішку, або ж за щось ве лике — наприклад, за особливих людей у нашому житті.

 • Проведімо хвилинку в роздумах про те, за що ми вдячні: якесь місце, люди ну, предмет чи щось іще

. • Це може бути хтось із дорослих, яких ви знаєте, ваш котик або песик чи улюблений парк. Що б то не було, уявіть це подумки на хвилину.

 • Коли думатимете про цю особливу для вас річ або людину, легенько стисніть камінь. Можете потерти його пальцями.

 • Коли триматимете камінь у руках і думатимете про те, за що вдячні, спробуйте підмітити, що відчуваєте всередині. 

 • Тепер по колу поділімося, за що ми вдячні.

03.12.25. Синхронно

Особисті ресурси — це внутрішні, зовнішні або вигадані речі, які допомагають підсилити відчуття тілесного комфорту. Кожна людина має унікальний набір особистих ресурсів. Думки про свій ресурс підсилюють відчуття тілесного комфорту і благополуччя (це називається «ресурсність»).

26/11/25/ Асинхронно

Завдання:

1.Запиши число

2. Попрактикуй всі стратегії миттєвої допомоги з минулої теми. Визнач, які ти мав/мала відчуття? Варіанти: приємно, неприємно, нейтрально. Зроби відмітку простим олівцем.

19.11.25.Синхрон

Тема уроку: Миттєва допомога

Повторення:

 «Що ти відчуваєш усередині, коли тобі хочеться спати? Яка частина тіла під казує тобі, що ти хочеш спати? А коли хочеш їсти? Що ти відчуваєш, коли тобі весело? А коли ти щасливий / щаслива? Коли ти займаєшся улюбленим видом спорту, що відчуваєш усередині? А коли ти в захваті від чогось?

Коли ви торкаєтеся парти — вона тверда? М’яка? Тепла чи холодна? 

 o Коли торкаєтеся свого одягу, він м’який? Шершавий? Гладенький? Ще якийсь?

 o Візьміть до рук олівець або ручку. Коли ви торкаєтеся їх, вони круглі? Пласкі? Теплі чи холодні? Гострі? Ще якісь? 

 o Чи є ще щось на вашій парті, що можна описати словами-чуттями?

Вчені розробили так звану модель стійкості спільнот, яка охоплює, зокрема, стратегії «Миттєва допомога!». Їх суть зводиться до того, щоб зайняти мозок чимось незначним або скерувати увагу на самовідчуття. Доведено, що коли нервова система збуджена, тіло можна миттєво заспокоїти, якщо певними діями скерувати увагу на самовідчуття.

Запишіть у зошит стратегії "Миттєвої допомоги":

 Назвіть шість кольорів у цій кімнаті.

 Полічіть від 10 до 1.

 Зверніть увагу на три різні звуки в класі та за його межами. 

 Повільно випийте склянку води. Відчуйте її в роті та горлі. 

 Хвилину погуляйте класом. Зверніть увагу, що відчувають ступні на підлозі.

 Міцно стисніть докупи дві долоні або потріть одна об одну, щоб на грілися.

 

 Торкніться меблів або поверхні поруч. Зверніть увагу на їхню температуру і текстуру.

 Повільно натисніть на стіну доло нями або спиною, зверніть увагу на відчуття у м’язах. 

 Озирніться довкола класу: на чому зупиняється ваша увага?

12.11.25. Офлайн

Тема уроку:  Ресурсність

Мета уроку — допомогти учнівству навчитися користуватися особистим ресурсом (тут — малюнками доброти з розділу 1), щоб підсилити відчуття комфорту в тілі.

 Особисті ресурси — це внутрішні, зовнішні або вигадані речі, які допомагають підсилити відчуття тілесного комфорту. Кожна людина має унікальний набір особистих ресурсів. Думки про свій ресурс підсилюють відчуття тілесного комфорту і благополуччя (це називається «ресурсність»).

 Учениці й учні:

 • дізнаються, як використовувати особистий ресурс, щоб заспокоювати та розслабляти тіло;

 • засвоять навичку розпізнавати і зчитувати тілесні самовідчуття. 

 Коли ми звертаємо увагу на ці само відчуття (це називається «зчитування»), а тоді зосереджуємося на приємних або нейтральних самовідчуттях, то тіло розслабляється й повертається в зону стійкості (про неї учнівство дізнається пізніше). 

Ресурсність і зчитування — це навички, які з часом відточуються і формують нашу «тілесну грамотність», тобто уміння розуміти своє тіло та його реакції на стани стресу й комфорту. 

29.10.25. Синхрон

Тема уроку 7: Вивчаємо самовідчуття.

Урок присвячений вивченню фізичного самовідчуття учнів та створенню словничка для його опису.

Самовідчуття - це важливо, бо воно свідчить про стан нервової системи.

Учні також засвоять стратегію:"Миттева допомога"

Запишіть у зошит:

Самовідчуття - це те, що відчуває наше тіло. 

Вони бувають приємні, неприємні, нейтральні.

Самовідчуття (тепло, холод, жар, поколювання, напруженість, тощо) — це фізичні відчуття.

Пригадамо:

П'ять класичних відчуттів людини — це зір, слух, нюх, смак і дотик. Вони дозволяють сприймати інформацію про зовнішній світ за допомогою органів чуття, розташованих на поверхні тіла (екстероцептивні відчуття). 

• Зір: 

  Сприйняття світла, кольорів та форм об'єктів за допомогою очей. 
• Слух: 

  Сприйняття звуків, шуму та музики за допомогою вух. 
• Нюх: 

  Відчуття запахів завдяки органам нюху в носі. 
Смак: 
Розрізнення смаків (солодкого, кислого, солоного, гіркого) за допомогою смакових рецепторів на язиці. 
Дотик: 
Відчуття тиску, текстури, температури та болю за допомогою рецепторів на шкірі. 
Перегляньте презентацію: https://naurok.com.ua/prezentaciya-samovidchuttya-397675.html
Цікаві факти про тіло: https://dovidka.biz.ua/referat-na-temu-nervova-systema-liudyny

22.10.25. Офлайн

Тема уроку 6: Співпереживання та взаємозалежність

 Взаємозалежність — це факт, що всі речі та події спричинені цілою низкою чинників, тобто залежать від інших речей.

 Пізнання взаємозалежності може підштовхнути до розуміння, що ми залежимо від інших людей, а інші люди — від нас; воно може підкресли ти важливість взаємності у стосунках, а також породити вдячність та відчуття пов’язаності з іншими. А ще взаємозалежність сприяє системному мисленню, оскільки вона є характерною рисою всіх систем.

 Навчальні результати 

 Учениці й учні:

 • навчаться розпізнавати повсякденні прояви співпереживання;

 • дізнаються про взаємозалежність як рису нашої спільної реальності;

 • дізнаються, що потрібні нам речі й події є результатом дій безконечної кількості інших людей. 

Д/З:

Записати число, тему уроку, записати, що таке взаємозалежність.

Намалювати будь-який предмет і вказати стрілочками, хто приймав участь у його створенні.

15.10.25. Синхрон

Тема уроку 5: Співпереживання як внутрішня якість

Переглянь презентацію, виконай завдання: https://naurok.com.ua/prezentaciya-pochuttya-i-emoci-spivperezhivannya-i-spivchuttya-332263.html

Запиши число та тему уроку. Запиши визначення співпереживання.

 

Співпереживання — це вміння розуміти і відчувати те, що відчуває інша людина, ніби ти сам опинився на її місці.

      Це наче ти можеш "одягнути черевики" свого друга або однокласника, щоб зрозуміти його радість, смуток, злість чи хвилювання.

Основні ідеї:

     Розуміння почуттів: Співпереживання допомагає тобі розпізнати, чому хтось засмучений (наприклад, він зламав улюблену іграшку) або чому він дуже щасливий (наприклад, він виграв змагання).

      Спільне відчуття: Це не просто знання про почуття, а й здатність відчути його частинку. Якщо друг плаче, ти відчуваєш сум через те, що йому погано.

      Підтримка: Завдяки співпереживанню ми знаємо, як краще підтримати людину. Якщо ти розумієш, що друг засмучений, ти можеш його втішити, обійняти або просто побути поруч.

Наприклад:

       Якщо твій однокласник забув вдома свій обід і сидить сумний, співпереживання — це коли ти розумієш, як йому неприємно і що він голодний, і тому пропонуєш поділитися своїм сендвічем.

Співпереживання робить нас кращими друзями та допомагає будувати добрі стосунки! 

08.10.25. Офлайн

Скільки балів має сьогодні ваш настрій? (0-10)

Пригадуємо, яка ситуація доброти була у вас на цьому тижні. Розкажіть.

Урок 4. Практикуємо доброту

Розділяємо клас на групи і розігруємо сценки на такі класні домовленості:

o доброта;

 o веселощі;

 o ніхто нікого не цькує; 

 o допомагаємо одні одним;

 o ділимося / говоримо по черзі;

 o виказуємо повагу одні одниму; 

 o слухаємо одні одних; 

 o не робимо підлості одні одним;

 o не кричимо; o просимо про допомогу;

 o намагаємося бути уважними;

 o просимо вибачення.

Повторюємо, що таке доброта і щастя.

01.10.25. Синхрон

 УРОК 3 Створення атмосфери співпереживання у класі

 Тема уроку:    Класні домовленості (запиши у зошит число і тему уроку)

Подумай:

 • Хто нагадає нам, що ми робили на по передньому уроці СЕЕН? • (На попередньому уроці ми говорили про те, чи всі хочемо бути щасливими, чи є це спільною рисою для всіх людей і як це бажання лежить в основі наших дій, надій і тривог.) 

 • Чи хтось пам’ятає, про що саме ми говорили й чим ділилися?

 • Як гадаєте, чи був би світ іншим, якби ми проявляли одні до одних більше співпереживання, доброти й уваги? Яким би він був?

 • А наша школа? Чи змінилося би в ній щось, якби ми проявляли одні до одних більше співпереживання? Що саме?

 • Для цього мусимо подумати, як нам це зробити. Під час цього уроку СЕЕН ми подумаємо, як нам поводитися одні з одними у класі, щоб допомогти почуватися щасливішими одні одним — а також усім разом.

      Д/З  сформулюй і запиши домовленості, які допоможуть створити атмосферу співпереживання й турботи у класі:«У нашому класі ми погоджуємося...»;

24.09.25. Офлайн

Тема уроку: Що таке щастя?

 ТЕЗИ ПРО ЩАСТЯ

 • Усі хочуть бути щасливими.

 • Я точно знаю, що мені потрібно для щастя.

 • Якщо я отримаю те, що, на мою дум ку, зробить мене щасливим / щасли вою, я стану щасливим / щасливою назавжди.

 • Я можу пригадати ситуацію, коли щось, що мало би зробити мене щасливим / щасливою, насправді цього не зробило.

 • Іноді люди роблять щось, щоб бути щасливими, а в результаті спричиня ють собі чи іншим тільки шкоду. 

 • Ніхто не хоче бути нещасними чи переживати стрес.

 • За всіма нашими вчинками стоїть бажання бути щасливими. 

Прочитай всі тези і визнач, чи погоджушся ти з ними?

Д/З:

1.Записати число, тему уроку.

2. Запиши у зошит: 

Щастя - це відчуття радості, задоволення та спокою, яке може виникнути від простих, але дуже важливих речей. У кожного воно трохи своє.

3. Накресли і заповни табличку у зошиті:

 Заняття, які мені подобаються      Мої сподівання і мрії на цей рік          Мої страхи й переживання на цей рік

 17.09.25. Урок онлайн, синхрон

СЕЕН - це соціально-емоційне навчання. 

«Соціально-емоційне та етичне навчання: формування й розвиток м’яких навичок, стійкості, уваги та подолання травми"

    Метою курсу за вибором «Соціально-емоційне та етичне навчання: формування й розвиток м’яких навичок, стійкості, уваги та подолання травми» є формування компетентностей, що сприяють соціальній і міжособистісній взаємодії, розвитку й збереженню здоров’я і безпеки, самоідентифікації, самоусвідомлення, осмисленого ставлення до життя, співпереживання як умови особистісного і суспільного розвитку.

     Завдання курсу за вибором спрямовані на забезпечення результатів навчання, що відповідають соціальній і здоров’язбережувальній освітній галузі.

     Учні / учениці мають навчитися:

 - розуміти значущість гуманістичних цінностей у житті;

 - розрізняти й розуміти емоційні стани;

 - виявляти емпатію і співпереживання;

 - реагувати на чинники і діяльність, які становлять загрозу для життя, здоров’я, добробуту власного і людей навколо;

 - турбуватися про особисте здоров’я і безпеку;

 - керуватися моральними цінностями у своїй поведінці, прогнозувати можливі наслідки своїх дій, визначати альтернативи, приймати відповідні рішення