Зарубіжна література 11 клас
Шановні учні 11 класу!
У 2025-2026 навчальному році ми продовжуємо вивчення курсу "Зарубіжної літератури"
Посилання на застріч у гуглмит: https://meet.google.com/cqz-przi-drw
Підручник: https://pidruchnyk.com.ua/1257-zarubzhna-paraschich-11-klas.html
08.12.25. Синхрон
Тема уроку: Австрія
Райнер Марія Рільке (1875 – 1926). «Згаси мій
зір…», «Орфей, Еврідіка, Гермес», збірка «Сонети до Орфея» (огляд).
Своєрідність поглядів і поетики Р. М. Рільке. Діалог ліричного
героя з Богом («Згаси мій зір…»). Переосмислення античних міфів у віршах митця
(«Орфей, Еврідіка, Гермес»https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=88, збірка «Сонети до Орфея»). Філософський характер і
художня довершеність лірики поета.
- Міфологічна основа: В основі – античний міф про Орфея, геніального співця, який втратив дружину Еврідіку та спустився в Аїд, щоб повернути її. Він зміг розчулити богів, але порушив умову не озиратися і втратив її назавжди.
- Філософське переосмислення (Рільке):
- Притча про втрату: Це не історія перемоги кохання, а глибока притча про незворотність смерті та відчуження, про те, що мертві належать собі і не повертаються.
- Стан Орфея: Він не стільки шукає, скільки занурюється, його музика сповнена розпачу.
- Стан Еврідіки: Вона вже відірвана від земного, її свідомість змінюється, вона стає «іншою», готуючись до вічного буття.
- Звертання і розрив: Коли Орфей озирається, він не стільки зраджує її, скільки «розриває» зв’язок, який міг би її повернути, бо вона вже «пішла» в інший світ.
- Роль мистецтва: Через цей міф Рільке осмислює призначення поета — не стільки повертати втрачене, скільки здатність «оспівувати» світ, перетворювати його і знаходити гармонію попри втрати, створювати храм слуханням.
- Орфей: Символ митця, який намагається подолати межі життя та смерті, але зазнає поразки в цій спробі.
- Еврідіка: Символ світу померлих, відчуженості, переходу в інший стан.
- Гермес: Провідник душ, мовчазний свідок і каталізатор трагедії.
- Царство мертвих: Символ порожнечі, тиші, світу, де людські почуття вже не діють.
4. Яким постає Орфей у вірші – як герой чи як людина, що піддається спокусі?
5. Що символізує образ Еврідіки (не лише як коханої, а як поняття)?
6. Яка роль Гермеса? Чи є він лише провідником, чи має глибше значення?
7. Чому Орфей обертається і чи усвідомлює він наслідки?
8. Які риси модернізму (символізм, психологізм) присутні у вірші?
9. Як Рільке використовує символи (тінь, обертання, дорога) для розкриття ідей?
10. Як цей вірш пов'язаний із загальним модерністським розумінням поета як "Орфея"?
11. Про що насправді думає Орфей під час спуску, і чому його погляд стає «важким»?
12. Яка головна трагедія твору – втрата коханої чи нездатність прийняти її новою, «не-земною» сутністю?
01.12.25. ШЕДЕВРИ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ЛІРИКИ ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ XX СТ.
Розмаїття течій модернізму й авангардизму в європейській ліриці XX ст.
Тема уроку: Франція
Ґійом Аполлінер (Вільгельм Альберт Володимир Олександр Аполлінарій
Костровицький, 1880 – 1918). «Зарізана голубка й водограй», «Міст
Мірабо».
Ґійом Аполлінер – поет-авангардист. Зв’язок поезії митця з естетикою кубізму, своєрідність
«сюрреалізму» письменника, його художні новації в царині лірики. Збірки
«Алкоголі. Вірші 1898 – 1913 рр.», «Каліграми. Вірші Миру і Війни».
Специфіка віршованої форми каліграм («Зарізана голубка й водограй»). Тема
кохання й часу у вірші «Міст Мірабо». Верлібр у творчості Ґійома Аполлінера.
(ТЛ) Вірш, поема, авангардизм,
символізм, футуризм, акмеїзм, ліричний герой (героїня).
(ЛК) Національне і загальнолюдське у віршах митців.
Д/З:вивчити вірш напам"ять, на вибір.
вивчити матеріали підручника стор.58-61, слухати: https://www.youtube.com/watch?v=BLG6W8IDrOg
Виразно читати:
«Зарізана голубка й водограй»
О постаті убиті любі
О дорогі розквітлі губи
Міє Мареє
Єтто Лорі
Анні і ти Маріє
Де ви дівчата
Я вас питаю
Та біля водограю
Що плаче й кличе
Голубка маревіє
Душа моя в тремкій напрузі
Де ви солдати мої друзі
Де ви Бійї Даліз Реналь
Печальні ваші імена
Як у церквах ходи луна
Б'ють відгомоном до небес
Ви в сонну воду глядитесь
І погляд ваш вмирає десь
Де Брак де Макс Жакоб Дерен
Що в нього очі як той Рейн
Де милий Кремніц волонтер
Вже може їх нема тепер
Душа ятриться з непокою
І водограй рида зі мною
А як вони іще живі
Десь б'ються на Північнім фронті
Тим олеандри всі в крові
І сонце ранене в траві
На багрянистім горизонті
Під мостом Мірабо
Під мостом Мірабо струмує Сена
Так і любов
Біжить у тебе в мене
Журба і втіха крутнява шалена
Хай б'є годинник ніч настає
Минають дні а я ще є
Рука в руці постіймо очі в очі
Під мостом рук
Вода тече хлюпоче
Од вічних поглядів спочити хоче
Хай б'є годинник ніч настає
Минають дні а я ще є
Любов сплива як та вода бігуча
Любов сплива
Життя хода тягуча
Надія ж невгамовано жагуча
Хай б'є годинник ніч настає
Минають дні а я ще є
Минають дні години і хвилини
Мине любов
І знову не прилине
Під мостом Мірабо хай Сена плине
Хай б'є годинник ніч настає
Минають дні а я ще є
24.11.25. Асинхронно
Зробити контрольну роботу, хто ще не зробив.
Ознайомитися з біографією Гійома Аполлінера: https://vseosvita.ua/library/prezentacia-na-temu-gijom-apolliner-zahoplenna-kubizmom-10-kl-gapolliner-visnazenij-pisla-vazkogo-poranenna-zahvoriv-na-ispanku-9-listopada-1918-r-pom-89090.html
17.11.25. Офлайн
Підготовка до тестувальної контрольної роботи.
Код доступу 7534336 join.naurok.ua на макс. 9 балів
Урок розвитку мовлення №2 (письмово). Роль спадщини Ф.Кафки або А.Камю для розвитку світової культури. на макс. оцінку 12 б.
10/11/25 Синхрон
Тема уроку: Притчевість твору "Чума", алегоризм образів і ситуацій.
Відеоматеріали: https://www.youtube.com/watch?v=-ok1AsE40xc
Текст твору: https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=108
Символіка твору
Чума – інфекційна хвороба, що була поширена в середні віки і забрала багато людських життів, проте спільними зусиллями медики її практично ліквідували.
«Коричневою чумою» називають фашизм. На можливість такого тлумачення вказує сам автор, зазначаючи, що «зміст «Чуми» – це боротьба європейського руху Опору проти фашизму, і датуючи події 194… роком.
(Обидві «чуми» несуть смерть, перекреслюють буття людини)
Третє значення цього слова у даному контексті – «світове зло у будь-якому з проявів». Про це значення «чуми» Камю писав: «За допомогою чуми я хочу поширити це значення на існуванні в цілому».
27.10.25. Офлайн
Тема уроку:Франція
Альбер Камю (1913 – 1960). «Чума».
Віхи життя й особливості світогляду А. Камю. Роман «Чума»: проблематика, сюжет
і композиція.
“Чума” А. Камю аналіз твору (паспорт)
Автор – Альбер Камю
Рік написання: 1947
Жанр: роман-хроніка
Літературний рід: епос
Жанр: філософський роман-притча
Стиль: екзистенціалізм
Тема: боротьба
людської спільноти проти конкретного зла (мешканців алжирського міста Оран
проти чуми); у символічному значенні: боротьба проти нацизму та фашизму.
Ідея роману “Чума”–
людина мусить залишатися моральною, відважною і відповідальною перед обставинами,
навіть у боротьбі з невблаганним лихом.
Головна думка:
чума – це символ будь-якого зла чи нещастя в житті, яке може повернутися, якщо
його ігнорувати; людина має бути готовою боротися за життя та людські цінності.
Час і місце
подій: 40-ві роки ХХ століття, місто Оран, французьке торгове місто на
алжирському узбережжі
Головні герої “Чума”:
Доктор Бернар Ріє
– лікар, який веде хроніку епідемії, спокійний, логічний, спирається на розум і
факти.
Жан Тарру –
молодий атлетичний чоловік, приїхав до Орана за кілька тижнів до епідемії, веде
власні записи про мешканців і епідемію, допомагає Ріє.
Раймон Рамбер –
журналіст, відчуває себе чужим у місті, але згодом приєднується до боротьби з
чумою.
Жозеф Гран –
літній службовець мерії, боязкий, мріє написати книгу і прославитися.
Коттар – колишній
самогубець, контрабандист, використовує епідемію для власної вигоди.
мадам Ріє (мати
доктора).
священик отець Панлю
Місто Оран змальоване як алегоричний образ людства.
Проблематика роману
“Чума”
Проблеми, які порушує А. Камю в романі “Чума” – це:
зло, абсурд у житті людини і добро;
активне протистояння злу;
відповідальність за власний вибір; моральність та
аморальність; життя і смерть.
Сюжет роману “Чума”
Роман «Чума» побудований як хроніка зачумленого міста.
В алжирське місто Оран приходить чума. На вулицях міста та в
будинках знаходять дохлих пацюків, але ніхто ще не помічає небезпеки. Доктор
Ріє проводжає свою хвору дружину (не чума) на лікування до санаторію, до нього
переїжджає мати. Першим помирає воротар у будинку, в якому живе доктор.
Кількість померлих зростає щодня. Доктор Ріє замовляє в Парижі сироватку, яка
може незначно допомогти хворим, а через декілька днів префектура оголошує місто
закритим. Одного вечора доктора викликає його пацієнт Гран, чий сусід Коттар намагався
покінчити життя самогубством. Ще на початку епідемії Ріє знайомиться з
журналістом Рамбером, який протягом карантину постійно здійснює спроби втекти з
міста до коханої в Париж, та з таємничим Жаном Тарру, який докладно записує всі
своє спостереження щодо жителів Орану. Місцеві жителі відчувають, що вони
знаходяться у в’язниці, та починають спалювати свої домівки , у місті
закінчуються харчі. Похоронні обряди вже відбуваються не відповідно до правил.
Взимку чума відступає: хворі все частіше видужують. Але саме
в цей час чума вбиває друга доктора Ріє Тарру. Коттар, який єдиний не чекав
закінчення чуми, починає стріляти з вікна в перехожих, поліція затримує його.
Доктор Ріє отримує телеграму, з якої дізнається, що його дружина померла. Місто
радіє.
Композиція роману “Чума”
Роман складається з 5 частин.
Роман “Чума” у творчості А. Камю знаменує перехід від
анархічно-руйнівного бунтарства до захисту загальнолюдських цінностей:
протистояння злу, відповідальності й солідарності. На думку самого Камю, роман
“Чума” засвідчив його перехід від “етапу абсурду” до “етапу протесту”
Сенс назви роману А.
Камю “Чума”
Автор підібрав таку назву не випадково. У творі
розповідається про епідемію чуми в алжирському місті Оран. Камю використовує цю
епідемію як основну сюжетну лінію, щоб розкрити реакцію суспільства на кризову
ситуацію, спостерігаючи за поведінкою людей та їхнім ставленням до загрози.
Та крім того, чума в романі є метафорою тоталітаризму та
фашизму, що поширювалися в Європі в середині 20-го століття. Камю написав роман
під час Другої світової війни, коли сам був свідком нацистської окупації
Франції. Таким чином, чума символізує не лише фізичну хворобу, але й моральні
та політичні “хвороби” суспільства, такі як несправедливість, деспотизм і
зловживання владою.
Які жанрові ознаки
притаманні роману “Чума”? роман-притча, роман-хроніка, роман-парабола
Чому вчить твір
“Чума”? Не можна забувати про небезпеки та зло у світі; боротьба зі
стражданнями і смертю потребує відваги, людяності і солідарності.
20.10.25. Синхрон
Прослухати твір https://www.youtube.com/watch?v=KRpcvPHWoaQ, записати 1 питання по тексту
Тема уроку: Образ Грегора Замзи: проблемність, метафоричність, символічність. Розкриття у творі світового буття як абсурдного. Характерні риси стилю Ф. Кафки, поєднання реалістичних і міфологічних елементів у гротескному світі.
Переглянути відеоматеріали: https://www.youtube.com/watch?v=7En6say3Lto
- Евристична бесіда за змістом твору
Учитель. Давайте пригадаємо зміст новели «Перевтілення»: Грегор Замза — головний герой твору…
- Що з ним трапилося?
-Головний герой перетворився на комаху.
- Що вражає в його перевтіленні?
-Безпричинність перевтілення і безопірність цьому Грегора Замзи.
- Ким був Грегор до перетворення?
- -Грегор –турботливий син, який утримував усю сім’ю, відпрацьовував батькові борги, дуже любив свою сестру Грету.
Учитель.Діти, відкрийте, будь ласка, ваші підручники на ст.60.Ваше завдання - відшукати у творі «Перевтілення» метафори та символи, пояснити їх значення та підібрати відповідні цитати.
- Яка головна метафора твору?
-Перетворення людини на комаху,чудовисько.Перевтілення Грегора в комаху – яскрава метафора відчуження людини від усього світу. Втративши людську подобу,герой опинився за межами людського існування. Він автоматично був позбавлений права займати в суспільстві навіть найнижчий щабель, і навіть у своїй родині він не міг претендувати на будь-яке «людське» місце (з часу перевтілення Грегор постійно знаходився під замком у своїй кімнаті, не обідав із сім’єю за столом, не проводив час за розмовами із ріднею..
- Чому автор зберігає розміри людського тіла героя після перевтілення?
-Розмір тіла — розмір душі. Пригніченість, зневіра, відчай, зацькованість — це від комахи; розуміння близьких, любов до них, спогади дитинства, юності — це від людини. Залишаючи Ґреґорові розмір тіла людини, Кафка ніби дає йому шанс на повернення до колишнього стану, яке могло б, напевне, статися завдяки любові й терпінню ближніх, але не сталося. У жорстокому світі самотня людина-комаха приречена на загибель. Автор хоче показати абсурдність, проблематичність такого перевтілення, зберігаючи не лише людські розміри Грегора, а й наділяючи комаху людським розумом і душею (коли Грета принесла сніданок (грінки і молоко), Грегор спочатку діже зрадів, адже дуже любив цю їжу, але, спробувавши її, глибоко розчарувався, бо зрозумів, що тіло комахи не пристосоване до такої їжі, коли ж сестра принесла йому зіпсуті відходи, він (як людина) гидував ними, але організм комахи вимагав саме таких харчів, - тобто, людина змушена була робити те, що було для неї неприйнятним, - ось головна проблема метафоричного світобачення автора)цитати. Кафка категорично наполягав на тому, щоб не зображали велетенської комахи на обкладинці книги, тому що перевтілення – це метафора, образ невиправного людського відчуження, самотності, нерозуміння.
- Чи змінюється розмір головного героя у творі?
-Так. Спочатку у комахи людські розміри, коли ж Грегор помирає, його тіло покоївка змела на совок (тіло зменшилось)цитати.
- Чому, на вашу думку, автор «зменшив» розмір Грегора – комахи?
-Так Ф. Кафка хотів показати, як щораз збільшується прірва між відчуженою людиною та суспільством (цитати).
- Які символи використовуються у творі? Поясніть їх роль.
-Позолочена рамка на малюнку дами — фальш світу, про який мріє герой; висока конторка, на якій сидить шеф,— символ влади та відстані між начальником та підлеглим; гігантська комаха з кволими лапками — німий відчай зрадженого життя та ін.
-Кімната -символ внутрішнього світу Грегора(автор тричі змінює інтер’єр кімнати: спочатку це досить затишна умебльована кімната, потім – пустка, згодом – звалище непотрібних речей)( цитати).
-Двері- символ зв’язку Грегора із людським світом (сім’я інколи під час вечері привідкривала двері Грегорової кімнати, щоб він не почував себе самотнім, але так було тільки на початку) (цитати).
-Замок – символ людського нерозуміння, небажання зрозуміти і допомогти.
-Після смерті Грегора автор називає членів родини не «батько», «мати», «сестра», а «пан», «пані», «дочка» - цим він символічно підкреслює розпад сімейних стосунків (цитати).
- У чому полягає головна тема та проблема метафоричного світобачення у новелі«Перевтілення»?
- Основною темою твору є самотність людини в сучасному світі, приреченість, відчуженість. Цей стан виникає, коли людина переконана, що в цілому світі немає жодної людини, яка б розуміла і цінувала по достоїнству. Вона забирається в свою шкаралупу, припиняючи всі контакти із зовнішнім світом.
5. Постановка та розв'язання проблемного питання
♦ Ким, на вашу думку, є Ґреґор Замза після перевтілення — людиною чи комахою? Про що свідчить його перевтілення?
-Факт перевтілення свідчить про зміни: психічні; фізичні (хвороба) — раптове прозріння, осяяння, нове розуміння життя або втрата сенсу життя, упевненості в собі тощо.
13.10.25. Офлайн
Тема уроку: Німецькомовна проза
Франц Кафка (1883 – 1924). «Перевтілення».
06.10.25. Асинхрон
Тема уроку: Модерністська проза початку ХХ ст. (загальна характеристика).
Світоглядні й естетичні засади модернізму, його художнє новаторство.
Модерністські явища в художній прозі на початку ХХ ст. Ф. Кафка,
Дж. Джойс і М. Пруст як зачинателі модернізму в європейській прозі.
Екзщистенціалізм, його філософські засади та представники.
29.09.25. Офлайн
Аудіокнга: https://www.youtube.com/watch?v=dRXAxn1YQfo
Тема уроку:
Опозиція Фауст – Мефістофель. Фауст і Маргарита. Жанрова своєрідність
твору.
(ЛК) Утілення трагедії «Фауст» у різних
видах мистецтва (образотворче мистецтво, музика, театр та ін.).
(УС) «Фауст» в Україні: переклади й критика
Д/З: читат підручник стор. 20-24
22.09.25. Синхрон
Тема уроку: Образ Фауста як утілення динамізму нової європейської цивілізації. Пошуки сенсу буття й призначення людини.
(ЕК) Порівняння образів Фауста і Вагнера.15.09.25. Офлайн
Тема уроку: Німеччина
Німецьке Просвітництво та його вплив на розвиток Європи.
Йоганн Вольфґанґ Ґете (1749 – 1832). «Фауст» (І частина), останній
монолог Фауста (ІІ частина).
Віхи життя та значення діяльності Й. В. Ґете для світової
культури. Історія створення трагедії «Фауст».
Особливості композиції. Проблематика.
Коментарі
Дописати коментар