Зарубіжна література 9 клас


 Вітаю учнів 9 класу на блозі зарубіжної літератури!

Посилання на застріч у гуглмит: https://meet.google.com/cqz-przi-drw

Підручник: https://pidruchnyk.com.ua/1001-zarubizhna-paraschich-9-klas.html

Для тих, хто має за урок Н/О, законспектувати матеріали уроку.

06. 03.26. Синхрон

Д/З Опрацювати матеріали підручника стор.235-238.  Усна відповідь на питання стор.238


Тема уроку: «Стара» і «нова драма». Зміни в драматургії кінця XIX – початку XX ст.











Епіграф:                             

На рубежі століть письменники усе частіше «прикладали вухо

до землі», прагнучи проникнути

в прихований хід часу.

І. Фрадкін

 Підготовка до сприйняття навчальної теми.

Цитатна доріжка.

«Сльози людей стали мовчазними, невидимими, це сльози їхньої душі, за ними — сутність світу». (М. Метерлінк)

«Цікавою може вважатися лише та драма, в якій порушуються й розглядаються проблеми, характери, вчинки героїв, що мають безпосереднє значення для сучасної аудиторії». (Б.Шоу)

«Глядач має залишати театральну залу з тривожним відчуттям того, що життя, відображене в п’єсі, стосується його особисто, він має знайти якийсь вихід для себе й інших, бо сучасний стан цивілізації не сумісний із його розумінням честі й добра». (Б. Шоу)

«“Нова драма” має стати відлунням ілюзій, думок, почуттів і настроїв сучасного покоління». (А. Стріндберґ)

«Що хочуть бачити глядачі на сцені? Далеке минуле? Ні, вони хочуть бачити себе у звичних для них обставинах. Вони хочуть думати про те, що їх хвилює». (Г. Ібсен)

Найпроникливіші з-поміж критиків початку XX ст.. помітили, що в старому театрі йшлося про трагедію в житті, натомість у новому – про трагедію життя. (Б.Зінгерман)

Робота в групах.

Презентація візиток драматургів-новаторів і їх портретів, книг.

А. П.Чехов(1860 – 1904) – російський драматург:

- зображав загальну драму суспільства, в якій головним режисером було «життя, яким воно є»;

- «Чайка», «Дядя Ваня», «Три сестри», «Вишневий сад»;

- «не сценічність п’єс» - подолання театральності;

- нешаблонні сюжети із самого життя;

- головне – людське життя, події – лише тло;

- побудова конфлікту на протиставленні уявлень героїв дійсності;

- внутрішня динаміка, психологічна пружність.

Джордж Бернард Шоу(1856 – 1950) - англійський драматург,

- творець «драми ідей»;

- «Пігмаліон», «Професія місіс Уоррен», «Дім, де розбиваються серця»;

- інтелектуальний характер драми;

- конфлікт навколо зіткнення різних ідеалів;

- природним є буденне;

- значна роль дискусій;

- мета – збудити свідомість глядача(читача).

Моріс Метерлінк(1862 – 1949) – бельгійський поет, драматург,

- засновник «театру мовчання», символістської драми;

- «Синій птах»;

- «Театр мовчання»;

- оголений конфлікт;

- герой – людина в очікуванні невідомого;

- поєднання «видимого і невидимого», «відомого і невідомого»;

- створення особливого жанру казки – символістської драми;

- природність символіки через її зв'язок із фольклорною та романтичною образністю.

Кнут Гамсун(1859 – 1952) – норвезький письменник, драматург,

- дослідник складного світу людини і її душі;

- «Гра життя», «Вечірня зоря»;

- психологічна драма;

- імпресіоністичність;

- дослідження внутрішнього світу людини;

- відтворення підсвідомого.

Генрік Ібсен(1828 – 1906) – норвезький поет і драматург,

- фундатор соціально-психологічного напряму у світовій драматургії;

- «Пер Гюнт»;

- драма ідей;

- образи і ситуації – здебільшого з реального життя;

- всебічний характер символіки;

- відкритий фінал п’єс;

- віра у неповторність кожного «я»;

- вплив ідей романтизму.

· Засвоєння поняття ібсенізм.

Ібсенізм — це особливість художнього мислення, стилю, яка полягає в розкритті трагізму життя через психологічні колізії, поєднанні зовнішньої та внутрішньої дії з перевагою останньої, інтелектуально-аналітичному підході до подій та образів, філософському осягненні дійсності, широкому використанні підтексту, символіки тощо. Вияви ібсенізму можна знайти в п’єсах Г. Гауптмана, А. Чехова, Б. Шоу, М. Куліша та ін.



04.03.26 Асинхрон

 Контрольна робота за темою « РЕАЛІЗМ»  https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=7631153

27.02.26. Офлайн

Тема уроку: РМ № 5 (усно) Зіставлення образів персонажів, їхніх учинків і ставлень. Тема грошей та їхнього впливу на людину у творах О. де Бальзака і М. Гоголя.

1. Філософія грошей: Золото проти Чину
  • У Бальзака (Гобсек): Гроші — це абсолютна влада. Гобсек сприймає золото як духовну сутність, що керує світом. Він не просто багатій, а «людина-вексель», яка через борги бачить справжні обличчя аристократії.
  • У Гоголя (Акакій Акакійович): Гроші — це засіб самоствердження або виживання, для Акакія Акакійовича — мрія, що замінює життя. Гроші тут часто пов’язані з абсурдом і духовною пусткою.
2. Вплив на особистість (Деградація)
ПерсонажЯк змінює людину пристрасть до грошей
ГобсекПеретворює на холодний механізм. Він втрачає людські почуття, живучи лише цифрами, і врешті-решт стає жертвою власної скупості (гниття продуктів у фіналі).
Гроші для Хлестакова («Ревізор» Гоголя) є каталізатором, що миттєво перетворює дрібного, безвідповідального чиновника на нахабного брехуна. Отримання хабарів (у вигляді «позик») викликає у нього ейфорію, розв'язує язик для вигадок про вище товариство та підживлює ілюзію власної величі, остаточно руйнуючи залишки моралі.
  • Моральна деградація: Гроші не змінюють сутність Хлестакова, а лише оголюють її, роблячи його безсоромним.
  • Стимул до брехні: Поява грошей спонукає його до фантастичних оповідей, де він уявляє себе міністром.
  • Ілюзія влади: Легкі гроші дають йому помилкове відчуття всемогутності, хоча насправді він залишається лише інструментом у руках обставин.
Гроші для Хлестакова — це лише спосіб задоволення потреб, який миттєво розкриває його ницість.

Графиня де РестоГроші штовхають на злочини проти родини, брехню та приниження заради збереження статусу.
3. Спільне та відмінне
  • Спільне: Обидва автори показують, що накопичення грошей стає самоціллю, яка витісняє душу. Людина перестає належати собі й стає рабом речей або капіталу.
  • Відмінне:
    • Бальзак підходить до теми раціонально: він аналізує гроші як соціальну силу, що рухає історію. Його герої часто мають сильний, хоч і викривлений, інтелект.
    • Гоголь додає містичний та сатиричний елемент: гроші у нього часто мають «диявольську» природу, що перетворює людину на карикатуру.
Висновок
У Бальзака гроші — це холодний інструмент влади, який робить людину всесильною, але самотньою. У Гоголя — це ілюзія, яка засліплює людину й призводить до її духовної смерті.

                 25.02.26. Синхронно 09.10-09.40

Завдання: знати сюжет повісті, ім"я та прізвище головного героя.

Прочитати стор.228-230. Усно відповісти на питання стор.230-231.

Відео: https://www.youtube.com/watch?v=CeZPo_-DvtM 

Всім: записати число, тему уроку. Для тих, у кого Н/О за урок, + конспект уроку з цього блогу.

Тема уроку: Микола Васильович Гоголь « Шинель» Трактування фіналу (роль фантастики в реалістичному творі). Авторська позиція.

Фінал повісті «Шинель» — це не просто містична розв’язка, а потужний філософський інструмент. Гоголь використовує фантастику, щоб довести до логічного завершення ідеї, які неможливо було б реалізувати в межах суворого реалізму.
1. Роль фантастики у творі
Поява «привида» Акакія Акакійовича на вулицях Петербурга виконує кілька функцій:
  • Відновлення справедливості: У реальному житті маленька людина беззахисна. Тільки після смерті герой здобуває силу, щоб протистояти системі та покарати «значну особу».
  • Викриття соціальної байдужості: Фантастичний фінал підкреслює, що суспільство «помічає» людину лише тоді, коли вона стає для нього загрозою або аномалією.
  • Психологічна компенсація: Це форма бунту приниженої людини, на який вона не була здатна за життя.
2. Сюжетне значення фіналу
Привид не просто лякає перехожих — він шукає свою шинель. Ключовим моментом є зустріч із «значною особою»:
  • Здерши шинель із генерала, Акакій Акакійович ніби зрівнює стани.
  • Цей акт змушує генерала вперше відчути страх і каяття, що змінює його ставлення до підлеглих у майбутньому.
3. Авторська позиція
Гоголь через фантасмагорію транслює глибокий гуманізм:
  • Заклик до людяності: Через образ привида автор нагадує: «Я брат твій». Кожна людина, незалежно від чину, має право на гідність.
  • Попередження владі: Автор натякає, що ігнорування потреб «маленьких людей» призводить до того, що соціальна напруга рано чи пізно вибухне (нехай навіть у містичній формі).
  • Гірка іронія: Фантастичний фінал підкреслює трагізм реальності. Оскільки в реальному Петербурзі справедливість неможлива, Гоголь змушений звернутися до потойбічних сил.
Короткий підсумок

Фантастика в «Шинелі» — це реалізм вищого порядку. Це спосіб автора висловити протест проти мертвої чиновницької системи та закликати читача до християнського співчуття.


20.02.26. Асинхронно

РМ №4 (письмово). Характеристика літературного героя

               18.02.26. Синхрон  09.10.-09.40

Вивчити матеріали до уроку. Знати сюжет твору.

Переглянути фрагмент фільму:https://www.youtube.com/watch?v=TPlNf_nTVkY

Тест, якщо у вас за урок Н/О: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=7084982


Тема уроку: Микола Васильович Гоголь « Шинель» Духовне знецінення й занепад особистості в умовах антигуманного суспільства. Критичний пафос твору

У повісті «Шинель» Микола Гоголь створює нищівну сатиру на тогочасне суспільство, де людина оцінюється не за її якостями, а за посадою чи зовнішніми атрибутами

Духовне знецінення та занепад особистості

Головний герой, Акакій Акакійович Башмачкін, — це втілення «маленької людини». Його духовний світ максимально звужений:
  • Механічне існування: Його життя обмежується переписуванням паперів. Він не просто працює, він «живе» в літерах, не прагнучи нічого більшого.
  • Фетишизм: Шинель стає для нього не просто одягом, а «приємною подругою життя»,ідеєю фікс. Це свідчить про глибоку духовну деградацію, коли матеріальний предмет замінює людині людські стосунки та сенс буття.
  • Втрата гідності: Башмачкін настільки звик до принижень, що помічає їх лише тоді, коли вони заважають його роботі.
Антигуманне суспільство
Гоголь майстерно змальовує середовище, яке «вбиває» особистість:
  • Чиновницька ієрархія: У світі петербурзьких канцелярій панує холодна байдужість. Колеги знущаються з Акакія, а «Значна особа» бачить у ньому лише загрозу своєму авторитету.
  • Система замість людини: Суспільство налаштоване так, що без нової шинелі людина — ніхто, «порожнє місце». Смерть героя проходить непоміченою, що підкреслює його повну непотрібність для системи.
Критичний пафос твору
Критичний пафос повісті спрямований проти соціальної несправедливості та бездушності:

  1. Гуманістичний заклик: Крізь комізм ситуацій проривається трагічне: «Я брат твій». Це прямий докір суспільству, яке втратило християнське милосердя.
  2. Викриття бюрократії: Гоголь критикує державну машину, де формальність важливіша за людське життя.
  3. Фантастичний фінал: Поява привида, який здирає шинелі з чиновників, — це акт вищої справедливості, яку неможливо було знайти в реальному житті.

13.02.26.Офлайн

Тема уроку: Микола Васильович Гоголь «Шинель». Особливості сюжету і композиції твору. Образ столиці як чужого й ворожого для людини простору.

Підручник стор.224-228

Відео до уроку:

        Твір має класичну структуру, але з елементами фантастики у фіналі:
Записати у зошит!
Експозиція: Знайомство з Акакієм Акакієвичем Башмачкіним, його життям у департаменті та пристрастю до переписування паперів.
  • Зав’язка: Необхідність пошити нову шинель через повну непридатність старої
  • Розвиток дії: Сувора економія, процес замовлення та очікування нової речі. Шинель стає для героя не просто одягом, а «приємною подругою життя».
  • Кульмінація: Викрадення нової шинелі вночі на площі та марні спроби героя знайти допомогу в «значної особи».
  • Розв’язка: Хвороба і смерть Акакія Акакієвича від відчаю та холоду.
  • Епілог (фантастичний): Поява привида чиновника на вулицях Петербурга, який зриває шинелі з перехожих, зокрема і зі «значної особи», чим встановлює своєрідну вищу справедливість.
Образ столиці як ворожого простору
Петербург у Гоголя — це не парадне місто, а холодний механізм, ворожий до «маленької людини»:
  1. Клімат як ворог: Гоголь персоніфікує «північний мороз», який стає фізичним ворогом бідного чиновника. Вітер тут дме з усіх боків, підкреслюючи незахищеність героя.
  2. Соціальна ієрархія: Місто розділене на багаті квартали та темні завулки. Простір столиці тисне на людину своєю байдужістю. Навіть освітлення вулиць стає меншим там, де живе Башмачкін, занурюючи його у темряву.
  3. Абстрактність влади: Петербург уособлюється в образах чиновників та «значних осіб», для яких людина — це лише гвинтик або посада. Столиця позбавляє людину імені, залишаючи лише мундир (або шинель).
  4. Містична ворожість: Велика площа, де в Акакія Акакієвича відібрали шинель, описана як «страшна пустеля», де людина втрачає орієнтири й голос.
Завдяки такому зображенню Петербурга, шинель стає для героя єдиним захисним панциром у цьому холодному і чужому світі.



11.02.26 Синхронно

Тест: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=3289978

Микола Васильович Гоголь «Ревізор». Специфіка художнього конфлікту і жанру твору.


Переглянути презентацію: https://naurok.com.ua/prezentaciya-specifika-hudozhnogo-konfliktu-y-zhanru-p-esi-revizor-280917.html

Текст :https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=405&page=7

У п'єсі Миколи Гоголя «Ревізор» специфіка художнього конфлікту та жанру полягає у відмові від традиційних канонів тогочасної драматургії на користь глибокої соціальної сатири.
Жанрова своєрідність
  • Соціально-політична комедія: Твір виходить за межі побутового сміху. Гоголь визначив жанр як комедію, де головним позитивним героєм є сміх, що розкриває правду про суспільні вади.
  • Сатирична спрямованість: Автор використовує засоби комічного (гумор, іронію, сарказм) для розвінчання корупції, хабарництва та духовного занепаду.
  • Відсутність позитивного героя: У п’єсі немає персонажа, який би втілював ідеал; усі герої — від чиновників до Хлєстакова — є носіями певних вад.
Специфіка художнього конфлікту
Конфлікт у «Ревізорі» має декілька рівнів, що відрізняють його від класичних комедій помилок:
  1. Міражний конфлікт: Це головна особливість п'єси. Конфлікт будується не на реальних діях ревізора, а на страху чиновників перед відплатою. Хлєстаков не збирався нікого ошукувати — чиновники самі створили образ «ревізора» через власну нечисту совість.
  2. Відсутність любовної лінії як двигуна сюжету: На відміну від комедій того часу, де конфлікт часто тримався на перешкодах до весілля закоханих, у «Ревізорі» любовні залицяння Хлєстакова до дружини та доньки городничого є лише пародією та допоміжним елементом.
  3. Соціальний конфлікт: Протистояння між «порядком», який імітують чиновники, та реальною ситуацією в місті (бруд, злидні, свавілля).
  4. Духовний аспект: Фінальна «німа сцена» символізує неминучу вищу справедливість та «духовну ревізію», перед якою кожен має постати.



06.02. 26 Синхронно

Микола Васильович Гоголь «Ревізор». Образи персонажів як відображення аномальної системи, втілення в них соціальних і людських вад.

Комедія Миколи Гоголя «Ревізор» — це не просто історія про те, як чиновники переплутали пройдисвіта з поважною особою. Це анатомія хворої системи, де кожен персонаж є гвинтиком у механізмі корупції, страху та духовного занепаду.
Гоголь висміює не окремих людей, а цілий суспільний устрій, де аномалія стала нормою.

1. Місто як модель аномальної системи
Місто N, у якому відбувається дія, відрізане від світу («хоч три роки скачи, ні до якої держави не доїдеш»). Це замкнений простір, де:
  • Закон не діє: його замінюють особисті зв'язки та хабарі.
  • Державна служба — це спосіб збагачення: ніхто не дбає про обов’язки, лише про власну кишеню.
  • Страх є головним двигуном: чиновники бояться не за державу, а за власну безпеку.

2. Галерея образів: втілення вад
Антон Антонович Сквозник-Дмухановський (Городничий)
Він уособлює владне свавілля. Це досвідчений хабарник, який вважає, що «немає людини, яка б не мала за собою якихось гріхів».
  • Вада: Цинізм і впевненість у безкарності. Його трагедія в фіналі — це не каяття, а образа на те, що його, «пройдисвіта над пройдисвітами», обдурила «сопля», Хлестаков.
Аммос Федорович Ляпкін-Тяпкін (Суддя)
Відображає повний розвал правосуддя.
  • Вада: Невігластво та святотатство. Він прочитав п'ять чи шість книг у житті і вважає себе неймовірно розумним. Бере хабарі «хортами цуценятами», щиро вірячи, що це не корупція.
Артемій Пилипович Суниця (Попечитель богоугодних закладів)
Уособлює байдужість до людського життя.
  • Вада: Підлість і пристосуванство. В його лікарнях хворі «як мухи одужують», бо він не витрачає гроші на дорогі ліки. Він першим біжить доносити на своїх колег-чиновників Хлестакову.
Лука Лукич Хлопов (Інспектор шкіл)
Втілення заляканості та духовної обмеженості. Він боїться перевірок настільки, що тремтить при згадці про начальство. Це приклад того, як система витравлює з людини особистість.

3. Хлестаков: дзеркало системи
Іван Олександрович Хлестаков — це «порожнеча», яка наповнюється страхами чиновників. Він не є свідомим обманщиком; він просто пливе за течією.
  • «Хлестаковщина»: Це явище, коли людина видає себе за того, ким вона не є, прагнучи здаватися значущою. Це втілення духовної порожнечі суспільства, де форма (мундир, чин) важливіша за зміст.

4. Сміх як єдиний позитивний герой
Гоголь зазначав, що єдиним чесним обличчям у п'єсі є сміх.
«Мені шкода, що ніхто не помітив чесного обличчя, що було в моїй п’єсі... Це чесне, шляхетне обличчя був — сміх».
Через комізм ситуацій автор показує абсурдність життя, де:
  1. Брехня сприймається як істина.
  2. Злодійство — як винахідливість.
  3. Підлість — як засіб виживання.

Підсумок
Персонажі «Ревізора» — це не просто карикатури, а діагноз суспільству. Аномальна система породжує аномальних людей: чиновників без совісті, суддів без закону та «ревізорів» без розуму. Знаменита «німа сцена» у фіналі — це момент істини, коли герої застигають перед обличчям справжнього правосуддя (божого чи державного), до якого вони не готові.


04.02.26. Синхронно

Микола Васильович Гоголь «Ревізор». Творча історія п’єси. Критика суспільства.

«Ревізор» (1835) Миколи Гоголя — соціально-сатирична комедія, що викриває хабарництво, чиношанування, беззаконня та духовну порожнечу чиновництва. Творча історія пов'язана з сюжетом, підказаним О. Пушкіним, про помилкового ревізора. П’єса висміює суспільство, де панують брехня та страх, де «на дзеркало нема чого нарікати, коли пика крива».
Творча історія п’єси
  • Джерело сюжету: Ідею Гоголю підкинув Олександр Пушкін, розповівши випадок про авантюриста, якого в місті Устюжна прийняли за чиновника з Петербурга. Схожа історія трапилася і з самим Пушкіним в Оренбурзі.
  • Робота над твором: Гоголь почав писати п’єсу у 1835 році, прагнучи зібрати в одну купу «все погане в Росії» і одним сміхом висміяти це.
  • Цензура: Спочатку цензура заборонила п’єсу, вбачаючи в ній наклеп на державний лад. Лише завдяки втручанню В. Жуковського та заступництву перед царем Миколою I твір було дозволено до постановки.
  • Прем'єра: Відбулася у 1836 році, викликавши шалений скандал та критику чиновників, але захоплення у передової громадськості.
Критика суспільства у «Ревізорі»
Гоголь висміяв не просто окремих хабарників, а систему влади загалом:
  • Хабарництво та казнокрадство: Міські чиновники (городничий, суддя, попечитель богоугодних закладів) займаються вимаганням, а не державними справами.
  • Чиношанування та страх: Повна покора перед вищим за чином і зневага до нижчих. Страх перед ревізором паралізує їхню діяльність.
  • Духовна бідність: Чиновники дбають лише про особисте збагачення, репутацію та чини, нехтуючи освітою, медициною та благоустроєм.
  • Образ Хлєстакова: Типовий "порожній" чоловік, який стає «ревізором» лише тому, що суспільство саме хоче бути обдуреним через свій страх.

Основна думка
Комедія є дзеркалом, у якому суспільство бачить свої вади. Вона вчить, що ніхто не уникне духовної відплати за аморальність




30.01.26. Синхронно

Тема уроку: Микола Васильович Гоголь «Ревізор». Творча історія п’єси. Критика суспільства.

Прочитати п"єсу : https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=405

Підручник стор.215-217

Паспорт твору: dovidka.biz.ua/revizor-analiz-tvoru/

Записати ім"я головного героя: Іван Олександрович Хлестаков

28.01.26. Синхронно

Тема уроку: Микола Васильович Гоголь (1809 – 1952). Зрілий етап життя і творчості митця.

Презентація: https://vseosvita.ua/library/prezentatsiia-mykola-hohol-zhyttia-i-tvorchist-632287.html

Підручник стор.211-215

Записати число, тему уроку.

Знайти цікаві факти біографії Гоголя.




23.01.26. Асинхронно

Тема уроку: Багатогранність образу Гобсека (як соціального типу доби, як філософа та ін.), засоби його створення (портрет, психологічна деталь, монолог, вчинки, філософське ставлення до життя та ін.).

Підручник стор.204-207. Вивчити матеріали. Записати число, тему уроку.

21.01.26. Асинхронно

Тема уроку: «Гобсек» у структурі «Людської комедії». Сюжетно-композиційні особливості твору («розповідь у розповіді»).

Підручник стор.201-204. Вивчити матеріали. Записати число, тему уроку.

16.01.26. Синхронно

Тема уроку: Оноре де Бальзак (1799–1850). «Гобсек». Основні віхи творчості та особливості світогляду письменника. «Людська комедія»: історія написання, художня структура, тематика і проблематика, образи.

Оноре де Бальзак, видатний французьзкий реаліст, створив «Людську комедію» — епічний цикл романів, що зображує суспільство Франції XIX ст., зосереджуючись на фінансовій владі та моральному занепаді, а повість «Гобсек» є яскравим прикладом його аналізу людських пристрастей (зокрема, влади грошей) через образи лихваря та його клієнтів, розкриваючи трагедію людини під владою золота і показуючи соціальні типи через «науковий» підхід до людської «природи». 
Основні віхи творчості та світогляд Бальзака
  • Віхи: Бальзак (1799–1850) — засновник реалізму, прагнув охопити все французьке суспільство.
  • Світогляд: Реалістичний, аналітичний, «науковий» підхід, де суспільство — як біологічний організм, а люди — як «види» зі своїми «пристрастями» (гроші, влада, слава). 
«Людська комедія»
  • Історія написання: Задум — створити панорамну картину життя, подібну до «Божественної комедії» Данте, але з реалістичним зображенням суспільства.
  • Художня структура: Поділяється на три частини:
    • «Етюди про звичаї» (найбільша): Сцени приватного, сільського, воєнного життя.
    • «Філософські етюди».
    • «Аналітичні етюди».
  • Особливості: Пов'язує твори спільними персонажами, які з'являються в різних романах, створюючи цілісний світ (принцип «повторних персонажів»).
  • Тематика: Влада грошей, моральна деградація, соціальні контрасти (багатство/бідність), вплив суспільства на людину.
  • Проблематика: Влада золота над людиною, трагедія особистості, об'єктивне зображення дійсності. 
«Гобсек» (1830-і)
  • Сюжет: Розповідь адвоката Дервіля про старого лихваря Гобсека, який накопичує багатство, зневажаючи людські почуття.
  • Художня структура: Композиція «історія в історії» — розповідь Дервіля про Гобсека, а Гобсек розповідає про свою молодість.
  • Образи:
    • Гобсек: Символ всевладності грошей, "живий скелет", який сам став «золотою монетою».
    • Дервіль: Оповідач, який бачить і розуміє світ, але сам піддається впливу грошей.
    • Анастазії де Ресто: Жертва золота, що руйнує її сім'ю.
  • Проблематика: Гроші — це життя, влада, але й руйнівна сила; трагедія людини під владою грошей; моральний вибір в умовах капіталізму. 
  • Д/З
  • 1.Записати цікаві факти з життя Оноре де Бальзака 
  • або скласти 10 питань по його біографії
  • 2. Презентація: https://vseosvita.ua/library/prezentacia-onore-de-balzak-osnovni-vihi-tvorcosti-ta-osoblivosti-svitogladu-pismennika-u-francii-404891.html

Запам"ятати факти з життя Оноре де Бальзака

3. Прочитати матеріали підручника стор.190-197

4. Прочитати повість "Гобсек"https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=20

14.01.26. Синхронно

Тема уроку: Поняття про реалізм та історія його формування.

 Характерні ознаки реалізму як літературного напряму (зв’язок із дійсністю, аналітизм, типовість образів і ситуацій, розкриття впливу соціального середовища на людину, критичний пафос, дослідження життя суспільства, психологізм та ін.). Взаємодія реалізму з іншими напрямами XIX ст. (романтизмом, натуралізмом).

Реалізм (від лат. realis — дійсний, речовий) — це літературний напрям XIX століття, що виник у 1830-х роках, який прагне правдиво і всебічно відображати життя, суспільство та людські характери в їх типових проявах, аналізуючи вплив соціального середовища, часто з критичним пафосом
Його ключові ознаки: правдиве зображення дійсності, типовість образів і ситуацій, аналітизм, психологізм, зв'язок людини й середовища, та критичний погляд на суспільство, що відрізняє його від романтизму (ідеалізації) та стає основою для натуралізму. 
Історія формування та суть
  • Виникнення: Почав формуватися у Франції в 1830-х роках, поширився в Європі й Америці протягом XIX ст..
  • Передумови: Відхід від романтичного ідеалізму та зосередження на реальному житті, що стало відповіддю на соціальні зміни та розвиток науки.
  • Художній метод: Відображення дійсності такою, якою вона є, без прикрас, із дослідженням причин і наслідків подій. 
Характерні ознаки реалізму
  • Зв'язок із дійсністю: Правдиве, об'єктивне відтворення життя, побуту, соціальних відносин.
  • Аналітизм: Глибокий аналіз соціальних явищ, мотивацій вчинків, суспільних процесів.
  • Типовість образів і ситуацій: Зображення не індивідуальних випадковостей, а характерних типів людей у типових обставинах, що розкривають закономірності життя.
  • Вплив середовища: Дослідження зв'язку між людиною та її соціальним, матеріальним, історичним оточенням; показ того, як середовище формує характер.
  • Критичний пафос: Викриття вад, несправедливості, «хвороб» суспільства.
  • Психологізм: Увага до внутрішнього світу персонажів, їхніх переживань, мотивів (поглиблене розкриття "душі").
  • Дослідження суспільства: Прагнення пізнати та показати життя різних класів та груп суспільства, соціальні взаємозв'язки. 
Взаємодія з іншими напрямами
  • Відносно романтизму: Реалізм протиставляється романтичному ідеалізму, суб'єктивізму, фантастиці. Якщо романтики шукали ідеальний світ, то реалісти зосереджувалися на суворих буднях і недоліках реальності.
  • Відносно натуралізму: Натуралізм є логічним продовженням реалізму, доводячи його принципи до крайнього ступеня. Натуралісти (наприклад, Еміль Золя) підкреслювали біологічні та фізіологічні фактори, роблячи зображення ще більш детальним, «науковим» і часто песимістичним, іноді зводячи людину до «біологічної машини». Реалізм же залишався більш гуманним та аналітичним у дослідженні суспільних механізмів, а не лише біології. 
  • Завдання:
  • 1. Записати число, тему уроку.
  • 2. Вивчити матеріали блогу та підручник стор.184-189.
  • 3. Записати визначення реалізму стор.184.
  • 4. Прочитати повість Оноре де Бальзака "Гобсек"https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=20

26.12.25. Асинхронно

РМ №2 ( письмово) Лист літературному герою або письменнику/письменниці.

Д/З написати лист.

Структура листа
  1. Звертання: Починайте з "Шановний/а", "Вельмишановний/а", "Дорогий/а" + ім'я/ім'я по батькові в кличному відмінку. Наприклад: «Дорога Моховинко!»«Вельмишановний добродію!».
  2. Привітання: Можна додати ввічливе привітання, наприклад, «Добрий день!».
  3. Вступ: Згадайте, коли і як ви познайомилися з твором, висловіть захоплення.
  4. Основна частина:
    • Розкажіть, що вам сподобалося у творі (сюжет, персонажі, ідеї).
    • Поділіться, як герой чи автор вплинув на вас, чому ви хочете бути схожим на героя або як твір змінив ваше бачення світу.
    • Задайте питання щодо життя героя, його вчинків, або запитайте щось у письменника.
  5. Завершення: Подякуйте ще раз, побажайте успіхів.
  6. Підпис: Ваше ім'я та прізвище, місце написання листа. 
Поради

  • Щирість: Пишіть від серця, діліться емоціями.
  • Грамотність: Уникайте помилок, адже це прояв поваги до адресата.
  • Деталі: Згадуйте конкретні моменти з твору. 

22.12.25. Асинхронно

Тема уроку: ПЧ №1. Шиллер Ф. «Підступність і кохання»

Матеріали до уроку: https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=8408

https://moyaosvita.com.ua/literatura/shiller-pidstupnist-i-koxannya-korotkij-zmist-golovni-geroї/

Д/З ознайомитися з сюжетом твору, записати число, тему уроку, головних героїв твору, скласти свою думку про твір. Усно знайти відповіді на питання тесту:https://naurok.com.ua/test/testovi-zavdannya---pomichnik-vchitelya-17-10-2455594.html

15.12.25. Синхрон. Контрольна робота по темі Романтизм Код доступу 6324473join.naurok.ua

12.12.25. Синхрон

Д/З

1. Прочитати твір скорочено: https://www.ukrlib.com.ua/styslo-zl/printit.php?tid=10198

2. Записати у зошит сенс назви твору.

Тема уроку: Образ Африки в романі. Протиставлення цивілізації й природи у творі. Сенс назви твору

В романі Джозефа Конрада «Серце пітьми» (Heart of Darkness), Африка – це не просто географічне місце, а символ Первісної Природи, яка протистоїть «цивілізованій» Європі, виявляючи приховану темряву (пітьму) всередині самої «цивілізації», а назва символізує як географічну глибину континенту, так і глибинну, ірраціональну «темряву в душі» людини, яка піддається спокусам влаdomі та жорстокості, перетворюючи Курца та інших колонізаторів на звірів, що показує, що справжня пітьма — не в дикунах, а в людській душі.
Образ Африки та протиставлення цивілізації й природи:
  • Африка як Первісна Темрява: Африка представлена як загадковий, дикий край, що несе в собі незбагненну, містичну «пітьму», яка є символом незвіданого та ірраціонального, на противагу раціональній європейській цивілізації, що прийшла туди за наживою.
  • Цивілізація як ілюзія: Європейські колонізатори приносять «цивілізацію», але насправді їхні дії (експлуатація, жорстокість) виявляють їхню власну внутрішню темряву. Вони не приносять світла, а лише розкривають моральну розбещеність під маскою «прогресу».
  • Природа як дзеркало душі: Дика природа Конго, її таємниці та небезпеки, стають лакмусовим папірцем, що виявляє справжню сутність людей, змушуючи їх «заглянути в себе» і збожеволіти чи стати демонами, як це сталося з Курцом. Африка не спотворює їх, а лише розкриває те, що вже було в них. 
Сенс назви твору «Серце пітьми»:
  • Географічний аспект: "Серце пітьми" – це центральні, найглибші та найменш досліджені райони Африки, куди прагне дістатися Марлоу.
  • Психологічний аспект: Це головне. "Пітьма" всередині людини, її первісні інстинкти, моральна розкладеність. Роман досліджує цю "темряву" – те, що ховається під шарами цивілізації.
  • Філософський аспект: Це метафора людської природи. Конрад ставить питання: чи справді цивілізація відділяє нас від "пітьми" первісних інстинктів, чи вона лише приховує її? У глибині душі кожної людини є своя "темрява", і Африка стає місцем, де ця темрява вивільняється. 
Таким чином, Африка в романі – це не просто континент, а символ перевірки людської моралі, а назва «Серце пітьми» вказує на те, що справжня пітьма, яку шукає Марлоу, знаходиться не в джунглях, а в людському серці.

08.12.25. Синхрон

Тема уроку:Джозеф Конрад (Юзеф Теодор Конрад Коженьовський) (1857 – 1924). «Серце пітьми». «Серце пітьми» – пригодницький роман про мандрівку моряка Марлоу Центральною Африкою. Засудження у творі жахливих наслідків колоніальної політики європейців.

          «Серце пітьми» Джозефа Конрада — це не просто пригодницький роман про подорож річкою Конго, а глибокий психологічний твір, що досліджує темні сторони людської природи та засуджує жорстокість європейського колоніалізму, де мандрівка моряка Марлоу до постачальника слонової кістки Курца стає подорожжю у глибини зла та морального розпаду, що ґрунтується на реальному досвіді автора. 
Основні аспекти твору:
  • Тема: Критика колоніалізму та його руйнівного впливу на європейців та корінне населення, дослідження природи зла, внутрішня подорож героя.
  • Сюжет: Оповідач, моряк Марлоу, наймається шкіпером пароплава для бельгійської компанії і вирушає у глибину Конго, щоб знайти загадкового Курца, який став для компанії "незручним".
  • Символізм: Річка Конго символізує повернення в минуле, а сама Африка — доісторичний світ, що викриває первісні інстинкти цивілізованих європейців.
  • Автобіографічність: Роман базується на реальному досвіді Конрада, який працював у Конго у 1890-х і був свідком жахливих злочинів.
  • «Апокаліпсис сьогодні»: Сюжет «Серця пітьми» ліг в основу знаменитого фільму Френсіса Форда Копполи. 

Чому це важливо:
Конрад показує, що "пітьма" – це не лише географічна темрява Африки, але й моральна порожнеча в душах колонізаторів, які під виглядом "цивілізаторів" вершили нелюдські звірства заради прибутку, зокрема, слонової кістки. Твір є визнаним шедевром світової літератури, що змушує замислитися над сутністю цивілізації та її крихкістю. 
Завдання: 

Короткий зміст: https://www.youtube.com/watch?v=MIlqypxYADE

Карта Конго: https://znanija.com/task/54110475



05.12.25. Офлайн

Тема кохання у творі (Джейн Ейр – Едвард Рочестер). Достовірність зображення середовища, реалістичні деталі.

Читати твір: https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=1310&page=89#google_vignette

01.12.25. Синхронно

Тема уроку: Шарлотта Бронте (1816 – 1855). «Джейн Ейр». Історія сироти Джейн Ейр на тлі суспільства. Романтичні мрії Джейн Ейр і сувора реальність.

Матеріали до уроку: https://dovidka.biz.ua/dzheyn-eyr-analiz/

Ознайомитися з сюжетом роману.https://dovidka.biz.ua/dzheyn-eyr-analiz/

Д/З: записати число, тему уроку;

записати головних героїв роману:

Головні герої

Джейн Ейр – сирота, цілеспрямована, чесна та добра дівчина.

Містер Рочестер – гордий, норовливий і суворий чоловік, багатий і знатний пан.

-Місіс Рід – тітка Джейн, яка віддала її у притулок для сиріт.

-Еліза, Джон та Джорджіана – діти місіс Рід.

-Міс Темпль – директор Ловуда, добра, співчутлива молода жінка.

-Містер Брокльхерст – один із піклувальників Ловуда, жорстока і жадібна людина.

-Елен Бернс – найкраща подруга Джейн у Ловудській школі.

-Адель Варанс – вихованка містера Рочестера.

-Місіс Фейрфакс – економка містера Рочестера, добра, дбайлива жінка.

-Бланш Інгрем – гордовита красуня, головна претендентка на серце та статки Рочестера.

-Берта Рочестер – божевільна дружина містера Рочестера.

-Грейс Пул – доглядальниця божевільної Берти.

-Сент-Джон, Мері та Діана – найближчі родичі Джейн Ейр.

Джерело: https://dovidka.biz.ua/dzheyn-eyr-analiz

28.11.25. Асинхронно

Тема уроку: Віктор Гюго  «Собор Паризької Богоматері». Символіка твору.

Завдання:

1. Записати число, тему уроку

2. Знайти цікаві факти з життя письменниці Шарлотти Бронте.

2. Переглянути відео: https://www.youtube.com/watch?v=m1ERj6F_KJ8

2. Запам"ятати:

У романі «Собор Паризької Богоматері» Віктора Гюго собор є центральним образом-символом, що втілює різні аспекти: символ духовного життя народу та його боротьби, символ вічної архітектурної краси та вічності мистецтва, а також символ невідворотного фатуму (долі), що з'являється у вигляді напису «ΑΝΑΓΚΗ» на стіні. Собор є місцем, яке єднає всі події та героїв, стаючи свідком як радощів, так і трагедій. 

Символізм Собору
  • Духовність та віра: Собор уособлює християнську віру, а також складне та розмаїте духовне життя народу.
  • Мистецтво та архітектура: Собор є «кам'яною книгою» середньовіччя, символом вічної архітектурної краси та мистецтва, що виникає з народних мас.
  • Фатум та доля: Напис «ΑΝΑΓКΗ» (доля, фатум) на стіні собору, залишений Клодом Фролло, стає символом невідворотного, трагічного ходу подій, що впливає на долі героїв.
  • Народ та революція: Собор є притулком для народу і його символом, а штурм собору в романі — це передвістя майбутніх революційних подій, що знищать феодалізм. 
Інші символи твору
  • Есмеральда: Символ тендітності, краси та чистоти, яка водночас має незламну силу духу і здатність до самовідданого кохання.
  • Квазімодо: Символ народного героя, що уособлює доброту та любов, незважаючи на свою зовнішність. Він є невіддільною частиною народу.
  • Клод Фролло: Втілення протистояння духовних прагнень та людських слабкостей, що призводить до трагічних наслідків. 

24.11.25. Асинхронно

Тема уроку:Поетизація почуття кохання. Образи персонажів (Есмеральда, Клод Фролло, Квазімодо, Феб та ін.), їхні стосунки й життєві долі.

Переглянути відеоматеріали: https://www.youtube.com/watch?v=4xLBgiEl7LE

Записати у зошит:

Головні герої

Есмеральда – красива сирота. Їй 16 років. Танцівниця-циганка.

Клод Фролло – 36 років, суворий священик, архідиякон Жозаський.

Квазімодо – глухий горбун, 20-річний сирота, дзвонар Собору Паризької Богоматері.

П’єр Гренгуар – поет і філософ, який приєднався до волоцюг.

Феб де Шатопер – капітан, офіцер, який любив жіночу компанію.

Жоаннес Фролло де Молендіно – школяр, молодший брат Клода.

Клопен Труйльфу – король бродяг та жебраків.

Флер-де-Ліс – дівчина із знатної родини, наречена Феба.

21.11.25. Офлайн

Віктор Гюго (1802 – 1885). «Собор Паризької Богоматері». Історична основа твору та її авторське переосмислення. Провідні теми й проблеми роману. Особливості побудови сюжету і композиції.

Прослухати короткий зміст роману: https://dovidka.biz.ua/hyuho-sobor-paryzkoi-bohomateri-analiz

Записати число, тему уроку.

«Собор Паризької Богоматері» Віктора Гюго – це історичний роман, написаний для збереження готичного собору, який на той час збиралися знести або модернізувати. Історична основа твору – середньовічний Париж напередодні доби Відродження, але Гюго переосмислює реальність, перетворюючи собор на головного героя, символ духовності та народної душі, де розгортаються драматичні пристрасті. 
Історична основа та авторське переосмислення
  • Історична основа: Роман зображує Париж XV століття, але історія слугує тлом для розгортання сюжету, що відображає конфлікти доби.
  • Авторське переосмислення: Собор стає центральним образом роману, уособлюючи все життя – від архітектурної краси до духовних переживань людей. Це символ, який показує, як архітектура може втілювати народну душу та історію. 
Провідні теми та проблеми
  • Боротьба добра і зла: Конфлікт між світлими й темними силами в душі людини, у тому числі в образі Клода Фролло.
  • Краса і потворність: Протистояння зовнішньої та внутрішньої краси, що представлено у контрасті між Есмеральдою та Квазімодо.
  • Проблема вибору та долі: Кохання, ненависть, ревнощі, що призводять до трагічних наслідків, як у випадку з Клодом Фролло, який на стіні пише слово «ANГKH» («доля»).
  • Соціальна нерівність: Ізображення нерівності та народної непокори в умовах середньовічного суспільства.
  • Роль особистості: Питання про те, як суспільство впливає на долю людини. 
Особливості сюжету і композиції
  • Загальна структура: Роман побудований на паралельних сюжетних лініях, які переплітаються, створюючи складну картину життя середньовічного Парижа.
  • Роль флешбеків: Гюго використовує флешбеки, щоб показати історичне минуле персонажів та подій.
  • Композиційна функція собору: Собор – це не просто місце дії, а й композиційний елемент, який об'єднує всі сюжетні лінії.
  • Паралельні сюжетні лінії: Звертаючи увагу на паралельні сюжетні лінії, можна побачити, як Гюго пов'язує долі різних персонажів через конфлікти, що відбуваються в соборі.
  • Розвиток сюжету: Сюжет розвивається динамічно та емоційно, завдяки глибокому психологізму персонажів і дотриманню правил готичного роману.
  • Символізм: Зображення людської душі та боротьби добра і зла у творі надають роману глибокий символізм. 

17/11/25/Синхрон

Тема уроку: Джейн Остін «Гордість і упередження». Тема кохання у творі (Елізабет Беннет – містер Дарсі, Джейн Беннет – містер Бінґлі). Зображення середовища, виразні деталі.

Матеріали до уроку: https://www.ukrlib.com.ua/review-zl/printit.php?tid=11616

14.11.25. Синхрон

Тема уроку:Джейн Остін «Гордість і упередження». Образи головних героїв і героїнь, засоби їх створення.

Матеріали до уроку, прочитати: https://dovidka.biz.ua/hordist-i-uperedzhennya-harakterystyka-heroiv

Джейн Остін створює образи героїв у «Гордості та упередженні» через контраст, опис характерів та соціального стану, а також через дії та взаємодію персонажів. Головна героїня, Елізабет Беннет, зображена як розумна, дотепна, незалежна дівчина, що схильна до швидких суджень, а її головний герой-суперник, містер Дарсі, — як гордий, замкнутий, але благородний та інтелектуальний аристократ. Їхні протилежні риси створюють центральний конфлікт роману, який розв'язується через взаємне подолання гордості та упереджень. 
Образи головних героїв та героїнь
  • Елізабет (Ліззі) Беннет:
    • Характер: Розумна, прониклива, дотепна, незалежна, має сильне почуття справедливості.
    • Особливості: Схильна до швидких суджень, але здатна змінювати свою думку, коли бачить свою помилку. Її чарівність полягає в поєднанні здорового глузду та легкої, веселої вдачі.
  • Містер Фіцвільям Дарсі:
    • Характер: Гордий, замкнутий, надзвичайно розумний, благородний, але спочатку справляє враження зарозумілого аристократа.
    • Особливості: Поєднує в собі пиху та велике серце. Його поведінка спочатку здається негативною, але згодом розкривається як результат виховання та соціальної дистанції. 
Засоби створення образів

  • Контраст: Авторка протиставляє Елізабет та Дарсі, що є центральним прийомом роману. Їхні протилежні риси — її відкритість і його гордість, її проникливість та його зверхність — створюють динаміку їхніх стосунків.
  • Розкриття через діалоги та мову: Через гострі, дотепні діалоги Елізабет демонструє свій розум та незалежність. Поведінка Дарсі, його мовчазність та висловлювання, показують його гордість і складність характеру.
  • Дії та вчинки: Поведінка персонажів, їхні реакції на події, розкривають їхню сутність. Наприклад, спершу негативне ставлення Дарсі, а згодом його вчинки, які демонструють благородство, показують його справжній характер.
  • Соціальний контраст: Джейн Остін показує контраст між світами Елізабет та Дарсі — її родина з провінційним життям та його вищий аристократичний світ. Це створює соціальну напруженість та впливає на сприйняття героїв одне одним. 

10.11.25. Синхрон

Тема уроку: НОВІ ОБРІЇ ЄВРОПЕЙСЬКОГО РОМАНУ

Джейн Остін (1775 – 1817). «Гордість і упередження». Роман чуттєвості як прояв «жіночої літератури» кінця XVIII – XIX ст. 

Життєва історія родини Беннет.


Презентація: https://vseosvita.ua/library/prezentatsiya-dzhein-ostin-hordist-i-uperedzhennia-605959.html

Прочитати твір: https://dovidka.biz.ua/hordist-i-uperedzhennya-chytaty-dzheyn-ostin

Переглянути фільм: https://uakino.best/filmy/genre_drama/633-gordist-ta-uperedzhennya.html

Паспорт твору: https://dovidka.biz.ua/hordist-i-uperedzhennya-analiz-pasport-tvoru

31.10.25. Офлайн

Джордж Ноел Гордон Байрон Специфіка зображення образу гетьмана у творі (монолог героя, романтичний пейзаж як засіб увиразнення образу, динаміка образу та ін.)

27.10.25. Синхрон

Тема уроку: 

Джордж Ноел Гордон Байрон. Українська тема в поемі «Мазепа». 

(ТЛ) Поглиблення понять про поему (романтична), роман.

Підручник стор.105-112.

Відеоогляд: https://www.google.com/search?client=opera&q=Джордж+Ноел+Гордон+Байрон+Українська+тема+в+поемі+«Мазепа».+(ТЛ)+Поглиблення+понять+про+поему+(романтична)%2C+роман.&sourceid=opera&ie=UTF-8&oe=UTF-8#fpstate=ive&vld=cid:5eed86e9,vid:MqX4YIlg3Vg,st:0

24.10.25. Синхрон

Джордж Ноел Гордон Байрон (1788–1824). «Хотів би жити знов у горах…», «Мій дух як ніч…». Вплив творчості Дж. Байрона на розвиток романтизму в Європі. Протиставлення мрії і дійсності у ліриці поета. Фольклорні та біблійні мотиви у віршах Дж. Байрона.

Аналіз вірша: https://dovidka.biz.ua/hotiv-bi-zhiti-znov-u-gorah-analiz

https://dovidka.biz.ua/miy-duh-yak-nich-analiz

Д/З:

вивчати матеріали підручнка стор.90-98, виразно читати вірші:

Хотів би жити знов у горах
Дитям безжурним, як колись,
Блукать між скель, в морях суворих
Між хвиль розбурханих нестись.
Моя ж душа, мов птах прип'ятий,
Що прагне скель і висоти,
Страджає в Англії пихатій,
В краю лукавства й німоти.

Дай утекти мені, талане,
На лоно урвищ і горбів,
Забудь всі титули й кайдани,
Лаку з вельможних і рабів.
Веди мене на хмурі скелі,
Де стогне грізний океан,—
Верни в дитинства дні веселі,
Дай серцю відпочить од ран.

Я мало жив, та відчуваю:
Чужий я в цьому світі лжі.
Навіщо ж темрява ховає
Той знак останньої мела?
Я спав, я снив про щастя, доки
Не заступив тих марень гніт,—
То, Правдо, промінь твій жорстокий
Вернув мене у ниций світ.

Кого любив — давно нема вже,
Та й друзі розійшлись, як дим.
Надію втративши назавше,
Вже й серце стало крижаним.


Мій дух як ніч. О, грай скоріш!
Я ще вчуваю арфи глас,
Нехай воркує жалібніш
І тішить слух в останній час.
Як ще надія в серці спить,
Її розбудить віщий спів.
Як є сльоза, вона збіжить,
Поки мій мозок не згорів.
Але суворо й смутно грай,
Додай жалю в свій перший звук.
Молю тебе, заплакать дай,
Бо розпадеться серце з мук.
Воно в собі терпить давно,
Давно вже в ньому вщерть образ,
Як не поможе спів, воно
Од мук тяжких порветься враз!


20.10.25. Синхрон

Читання вірша «Не знаю, що стало зо мною…»  напам"ять

Тема уроку: Утілення високого почуття кохання у віршах митця. Особливості поетичної мови творів.

Д/З: аналіз вірша https://dovidka.biz.ua/koli-rozluchayutsya-dvo-anal-z-genr-h-geyne

17.10.25. Офлайн

Тема уроку:

Специфіка німецького романтизму і творчість Генріха Гейне (1797–1856). «Книга пісень» («На півночі кедр одинокий…», «Не знаю, що стало зо мною…», «Коли розлучаються двоє…»). «Книга пісень»: особливості композиції збірки, образ ліричного героя, фольклорні елементи (образи, мотиви, символи, жанрові ознаки пісні та ін.)

Д/З: підручник стор.76-87. Вивчити напам"ять вірш "Не знаю, що стало зо мною..."

Читати:

(«На півночі кедр одинокий…»

На півночі кедр одинокий
В холодній стоїть вишині,
І, сніжною млою повитий,
Дрімає і мріє вві сні.

Він мріє про пальму чудову,
Що десь у східній землі
Самотньо і мовчки сумує
На спаленій сонцем скалі.

 «Не знаю, що стало зо мною…»

Не знаю, що сталось зо мною,
Сумує серце моє;
Їй казка стара ні спокою,
Ні сну мені не дає.

Повітря свіже й прозоре,
І Рейну повільний плин;
В вечірньому сяйві гори
Звели гряду верховин.

Красуня на верховині
Одна сидить в самоті,
Вона в золотім одінні,
Розчісує коси злоті.

Із золота гребінь у неї,
І пісню співає вона,
І силою вабить своєю
Пісня її чарівна.

Плавця у човні малому
Проймає до серця біль,
Він дивиться вгору — й тому
Не бачить каміння між хвиль.

Зникають в потоці бурхливім
І човен, і хлопець з очей;
І все це своїм співом
Зробила Лорелей.

«Коли розлучаються двоє…»

Коли розлучаються двоє,
За руки беруться вони,
I плачуть, і тяжко зітхають,
Без ліку зітхають, смутні.

З тобою ми вдвох не зітхали.
Ніколи не плакали ми;
Той сум, оті тяжкі зітхання
Прийшли до нас згодом самі.

13.10.25. Синхрон

Тема уроку: Історичні, естетичні, філософські чинники розвитку романтизму. Основні ознаки романтизму як напряму в літературі й мистецтві. Романтизм у різних країнах

Д/З: підручник стор. 67-75 Презентація: https://www.youtube.com/watch?v=H86dBHr7RLI

10.10.25. Синхрон

Тема уроку:

Контрольна робота з теми « Вступ. Просвітництво » ( тестові завдання)

Код доступу 7510403 join.naurok.ua

06.10.25. Асинхрон

Прочитати вірш: https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=3209

Тема уроку:

Йоганн Крістоф Фрідріх Шиллер (1759– 1805). «До радості». Просвітницька ідея об’єднання людства в оді «До радості» Ф. Шиллера. Пафос твору, який став гімном Євросоюзу. 

Д/З: записати число, тему уроку,  вивчити матеріали підручника стор. 57-63  

презентація: https://vseosvita.ua/library/prezentacia-do-uroku-zarubiznoi-literaturi-jogann-kristof-fridrih-siller-oda-do-radosti-9-klas-387204.html             

03.10.25. Офлайн

Аудіовірш:https://www.youtube.com/watch?v=hpwOFc-K_0M

Тема уроку: Йоганн Вольфганг Ґете Волелюбні мотиви та протистояння образів персонажів у «Прометеї». Образ Прометея.

Д/З: читати стор.54-56 прочитати матеріали презентації:https://vseosvita.ua/library/voleliubni-motyvy-ta-protystoiannia-obraziv-personazhiv-u-prometei-ivhete-obraz-prometeia-591346.html

29.09.25. Синхрон

Тема уроку: Йоганн Вольфганг Ґете. Ідея кохання й щастя у «Травневій пісні», ознаки фольклору

Д/З: підручник стор.54. 

читати виразно вірш: 

Сміється природа радо мені,

Як сяє сонце по зимнім сні!
Барвисті квіти по всіх лугах,
Пташині хори по всіх гаях,
І в кожнім серці радість, весна:
О земле, сонце, любов ясна!

Любов моя, ти світлий чар!
Ти злото ранніх нагірних хмар!
Твій подив свіжим лугам, полям,
Благословення траві й квіткам...
Дівчатко любе, дівча ясне!
Як зір твій сяє: ти любиш мене!

Як жайворонок — повітря й спів,
Як чиста квітка — росу полів,
Тебе люблю я гарячим чуттям,
Ти радістю, сміхом, новим життям
Підносиш спів мій, хвилюєш кров..
О, будь щаслива, моя любов!

Паспорт твору: https://dovidka.biz.ua/travneva-pisnya-gete-analiz


26.09.25. Синхрон

Тема уроку: Йоганн Вольфганг Ґете (1749–1832). Роль Й. В. Ґете в історії Просвітництва. Нове розуміння природи у ліриці Й. В. Ґете. Міфологічний зміст образів вірша «Вільшаний король»

ДЗ:

Читати вірш: https://www.ukrlib.com.ua/world/printit.php?tid=334

Підручник стор.47-53

Презентація: https://naurok.com.ua/prezentaciya-yogann-volfgang-ete-1749-1832-rol-y-v-ete-v-istori-prosvitnictva-nove-rozuminnya-prirodi-u-lirici-y-v-ete-mifologichniy-zmist-obraziv-virsha-vilshaniy-ko-249427.html

22.09.25. Синхрон

Тема уроку: Джонатан Свіфт  «Мандри Лемюеля Гуллівера» Жанрова своєрідність роману (поєднання реалістичних елементів і соціальної фантастики). Засоби комічного (гумор, іронія, сатира, сарказм). Езопова мова.

Д/З:  підручник стор.43-46

 Виконати тест за посиланням: https://naurok.com.ua/test/join?gamecode=4366287

19.09.25. Офлайн

Тема уроку: Образ Гуллівера як втілення концепції нової людини.

ДЗ: стор.40-42.Вивчити матеріали підручника. Виписати риси характера Гулівера.


15.09.25. Синхрон

Тема уроку: Джонатан Свіфт (1667–1745). «Мандри Лемюеля Гуллівера». Історія написання твору. Просвітницькі ідеї у творі.

Д/З

1.Ознайомитися з текстом твору "Мандри Гуллівера"https://dovidka.biz.ua/mandri-gullivera-perekaz

аудіотекст: https://www.youtube.com/watch?v=dIsqkBAPb3E

2. Вивчити матеріали підручника стор.25-39

3. Записати у зошит:

Роки написання твору: 1721-1726

Жанр: роман з поєднанням реалістчних елементів і соціальної фантастики

Тема: сатира на недосконалість людської цивілізації, критика тогочасного суспільства і показ "ідеального"

4. Знайти (створити у ШІ) 5 ілюстрацій до роману "Мандри Гуллівера"


12.09.25. Синхрон

Тема уроку: Історичні умови та провідні ідеї Просвітництва. Вплив філософії на літературу й культуру доби. Художні напрями (просвітницький класицизм, просвітницький реалізм, сентименталізм).

Підручник стор.14-24

Записати у зошит: 

Просвітництво - це ідейно-культурний рух країн Європи, заснований на культі розуму.

Часові межі Просвітництва: друга половина 17-18 ст.

Філософія: просвітники мал широкий світоглд, віддаючи перевагу ідеям освіченого абсолютизму, цінності людини, критики церкви, патриотизму, утвердження самосвідомості й самооцінки особистості.



Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

Головна сторінка